Учасник Антитерористичної операції по врегулюванню кризової ситуації на Сході України, участь у бойових діях даної операції брав з перших днів. Старший солдат, снайпер взводу снайперів 81-ї десантно-штурмової бригади 90-го окремого аеромобільного батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України.

Вдома залишилася дружина та п'ятирічна донька.
Володимир був добрим і люблячим батьком та чоловіком. Зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим та відповідальним військовослужбовцем. До виконання своїх службових обов'язків відносився добросовісно. Проходив службу у складі українського національного миротворчого контингенту в Республіках Ірак та Югославія. Зі слів колег, був позитивною людиною, майстром на всі руки, душею компанії, життєрадісним, постійно на позитиві. Завдяки Володимиру волонтери привозили і форму, і їжу, і ліки. Коли йому з дому щось приходило, то він обов'язково ділився з усіма.
Загинув 26 лютого 2015 р. в селі Володяне, Ясинуватського району, Донецької області у бою під Донецьким аеропортом від розриву танкового снаряду отримавши смертельне осколкове поранення.
20 червня у с. Озерне Житомирського району, на школі, в який навчався Володимир Гнатюк, повісили та відкрили меморіальну дошку.
15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороди, почесні звання:

21.02.2004р. відзначений пам'ятним знаком «Воїн-миротворець»;
27.01.2005 р. нагороджений 2-ма медалями країни Ірак
08.11.2007 р. отримав відзнаку Міністрества Оборони України - медаль «15 років Збройним Силам України»
02.08.2011р. відзначений нагрудним знаком Сухопутних військ України
06.02.2014 року нагороджений медаллю «10 років сумлінної служби в МОУ»

Учасник бойових дій, учасник Антитерористичної операції по врегулюванню кризової ситуації на Сході України, старший сержант військової служби за контрактом, головний сержант – командир мінометної батареї 95-ї окремої аеромобільної бригади високо мобільних десантних військ Збройних Сил України. Загинув 28 липня 2014 року поблизу с. Дібровка Шахтарського району Донецької області під час проведення батальойонно-тактичною групою 95-ї окремої аеромобільної бригади високо мобільних десантних військ Збройних Сил України операції по знищенню бойовиків.

О. Книш був високо професійним військовим з досвідом роботи в «гарячих точках». Йому можна було доручити завдання будь-якої складності і воно завжди виконувалось вчасно і точно. О. Книш був прикладом для солдатів та навіть деяких офіцерів, з розумінням ставився до особового складу, брався за будь-яку роботу, не раз допомагав ремонтувати машини.
В кінці липня 2014 року батальйон отримав бойове завдання по артилерійській підтримці військ, що наступали. За добу бійці закріпились у потрібній точці, на відстані 3-4 км. від якої був блокпост бойовиків. О 16 год. 28 липня батальйоном під сильним обстрілом бойовиків було забезпечено «коридор» для проходження великої військової колони. За кілька хвилин на позиціях наших військових розірвалось близько 30 ворожих мін і їх осколки смертельно поранили Олександра Книша. Не задумуючись О.Книш пожертвував життям, забезпечуючи прикриття колони.
14.08.2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі О.О. Книш нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Учасник Антитерористичної операції по врегулюванню кризової ситуації на Сході України, участь у бойових діях даної операції брав з перших днів. Старший сержант танкового взводу 13 мінопіхотного батальйону Чернігів-1, оператор установки «ПТУР».
Андрусенко С.О. був доброзичливим до людей, відповідальним та старанним солдатом. Завжди швидко та чітко виконував поставлені перед ним завдання та цілі. Комунікативний, ініціативний, мужній та відданий військовій справі.
Загинув 30 січня 2015 р. у бою за м. Вуглегірськ під час танкового, ракетно-артилерійського удару противника на блокпосту 1302. В результаті тривалих бойових дій даний блокпост був повністю знищений, але не покинутий особовим складом. У цьому бою Сергій врятував командира відділення, надавши йому допомогу при пораненні.
09.05.2015 р. встановлено, що Андрусенко Сергій Олександрович є загиблим (чотири місяці його вважали безвісти зниклим).

Про відзнаку Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району»

Список нагороджених відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району»