Вітаю усіх Вас з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури — з Днем вишиванки.
Вишиванка — наша національна святиня. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію. Нам, українцям, дійсно пощастило з корінням та традиціями! Те, що українська вишиванка вже який рік поспіль є в топі модних тенденцій світової моди, є яскравим доказом того, що українська культура унікальна і неповторна, чим перевертає увагу всього світу!
Приємно, що з кожним роком все більше і більше людей долучається до цього свята, яке швидко розрослося до всеукраїнського рівня, а незабаром до нього почала долучатися українська діаспора, а також прихильники України. Одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.
Нам, українцям в такий кризовий період особливо потрібні позитивні емоції, натхнення, налаштування на добрі думки, тому бажаю всім чудового настрою та різнобарвних вражень! Нехай це чудове свято зітре кордони й об'єднає українців по всьому світу, а мудрість і сила тисячолітньої традиції дає нам натхнення та зміцнення української ідентичності заради процвітання країни.
З повагою
Голова районної ради Сергій Крутій

Завантажити

Під час засідання Уряду Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зокрема зазначив, що в Україні вже почалося зниження динаміки захворюваності.

Відповідно до рішення Уряду з 22 травня в тих регіонах, де епідеміологічні показники відповідають встановленим МОЗ критеріям щодо нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу (не більше 12 на 100 тисяч населення), кількості тестувань (не менше 12 на 100 тисяч населення) та наповненості ліжкомісць (не більше 50%) в лікарнях, відновлюється робота громадського транспорту. З 25 травня має бути відновлена робота метрополітену, а також дитячих садків.

«Міжобласні перевезення ми поки що не відкриваємо. Ми домовилися, що це буде на початку червня, як тільки епідеміологічна ситуація дозволить це зробити. Наголошую лише за умов, що в усіх областях епідеміологічна ситуація буде дозволяти. При цьому будуть локальні обмеження, рішення щодо яких будуть прийматися спільно з місцевою владою, щоб не експортувати вірус по цілій країні. Це і є модель адаптивного карантину», - зазначив Прем'єр-міністр.

Також Денис Шмигаль окремо наголосив, що питання відновлення рейсових авіаперевезень і відкриття аеропортів буде розглядатися після 15 червня, коли країни-партнери почнуть відкривати свої кордони. «Поки аеропорти наших країн-партнерів закриті. Ми ведемо діалог з авіаперевізниками, і поки є спільна позиція, що швидше 15 червня немає сенсу відкривати роботу аеропортів», - пояснив Глава Уряду.
https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-uhvaliv-rishennya-pro-poslablennya-karantinu-z-22-travnya

На виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», нова редакція якого набула чинності 19 квітня 2020 року, забезпечення поступової відмови від формату роботи тендерних комітетів та переходу на організацію закупівельної діяльності уповноваженими особами рішенням 33 сесії районної ради 7 скликання від 15.05.2020р. № 1056 затверджено Положення про Уповноважену особу (осіб), відповідальну за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель у Житомирській районній раді та розпорядженням заступника голови районної ради від 18.05.2020 №82-К функції Уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель у Житомирській районній раді покладено на Подорожну Тамару Леонідівну, керуючого справами виконавчого апарату районної ради.
тел. 42-47- 12, електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На пленарному засіданні 33 сесії, яке відбулося 15.05.2020р., внесено зміни до районного бюджету на 2020 рік. За рахунок коштів резервного фонду додатково спрямовано 50 тис грн на придбання засобів індивідуального захисту для медичних працівників закладів ПМСД Житомирського району. Окрім того, за рахунок економії по оплаті природного газу закладами загальної середньої освіти району виділено 282 тис. грн на придбання медичного обладнання для КНП «Центральна районна лікарня», а саме: 130 тис. грн на коагулометр та 152 тис. грн на придбання аналізатора електролітів.
Нагадаємо, що «Центральна районна лікарня» Житомирської районної ради визначена опорною та надає медичну допомогу хворим на короновірусну інфекцію COVID-19 не лише жителям Житомирського району, а й жителям 7 районів області та м.Бердичів. Виділення коштів на придбання вище зазначеного обладнання є обов'язковою умовою для укладення договору з НСЗУ на пакет послуг "Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2".

На 33 сесії депутатами районної ради було затверджено у новій редакції Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та закладу позашкільної освіти.
Положення приведено у відповідність до нової редакції Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Відповідно до нових умов Положення керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка є громадянином України, вільно володіє державною мовою, має вищу освіту ступеня не нижче магістра, стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років, організаторські здібності, стан фізичного і психічного здоров'я, що не перешкоджає виконанню професійних обов'язків, пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Керівником закладу позашкільної освіти може бути особа, яка є громадянином України, має вищу освіту та стаж педагогічної роботи не менше трьох років, а також організаторські здібності, фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню посадових обов'язків.
Призначення керівника закладу освіти здійснюється за результатами конкурсного відбору строком на шість років, а для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та закладу позашкільної освіти вперше – строком на два роки. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на чотири роки без проведення конкурсу. Особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше ніж два строки підряд (крім тих, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти). До першого шестирічного строку включається дворічний строк перебування на посаді керівника закладу загальної середньої освіти, призначеного вперше
Детальніше ознайомитись з Положенням, переліком документів для участі у конкурсі, а також з прикладами ситуаційних завдань та критеріям їх оцінювання можна за посиланням:

http://ztrada.gov.ua/images/%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C/1055_%D0%9F%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B4%D0%BE__%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83.pdf

Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті публікує матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім'я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв'язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.
Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.
Наказом № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув'язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 р. він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
Ще до початку дії оперативного наказу № 00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 р. розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного НКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар обласного або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» та інших позасудових репресивних органів повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 р.
Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Фото: http://ua.bykivnya.org/
Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 р. дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів'ям «ліс рубають – тріски летять».
Часи Великого терору у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов'язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.
Розіграні за сценарієм показові процеси проти керівників/очільників партійних та державних осередків у 1937-1938 рр. передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва.
Великий терор згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва. 17 листопада 1938 р. ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців Великого терору.

16 травня 2020 року Житомирський район та вся Україна відзначає День Європи, як символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах!

Рішення щодо відзначення Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер. У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до Європейського союзу.

Відповідно до Указу Президента України від 19 квітня 2003 року №339/2003 "Про День Європи" у 3-тю суботу травня в Україні відзначається День Європи. Відзначення Дня Європи в Україні - це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.

День Європи черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном, а у серці кожного українця. Тож з нагоди цього свята бажаємо терпіння та рішучості на нашому шляху до європейської інтеграції!

Житомирська районна рада

З метою забезпечення роботи закладів охорони здоров'я району, врегулювання інших питань життєдіяльності підприємств, закладів та установ Житомирського району, за ініціативою голови районної державної адміністрації була скликана 33 сесія раойнної ради, пленарне засідання якої відбулося 15 травня під головуванням заступника голови районної ради Василя Стаха. У зв'язку з карантином засідання проводилися у обмеженому режимі з дотриманням санітарних карантинних вимог.
Депутати внесли зміни до районного бюджету на 2020 рік шляхом перерозподілу коштів, невикористаних окремими установами з початку бюджетного року, на придбання медичного обладнання для районної лікарні (коагулометра та аналізатора електролітів), придбання засобів індивідуального захисту для медичних працівників Центру первинної медико-санітарної допомоги, надання грошових допомог 3-м жителям району, що потерпіли внаслідок пожежі (по 3 тис. грн. кожному), на виплату заробітної плати працівникам Заможненської сільської ради, прийнято субвенції сільських рад на районні заклади охорони здоров'я. Також перерозподілено кошти залишків освітньої субвенції та спрямовано їх на інші заходи в закладах освіти – на співфінансування 10% на закупівлю обладання та засобів для навчання. Затвреджено розпорядження голови райдержадміністрації, внесено зміни до Програми фінансової підтримки комунального некомерційного підприємства «Центральна районна лікарня» Житомирської районної ради, внесено зміни до Положення про порядок управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ району та Положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та закладу позашкільної освіти, що належать до спільної власності територіальних громад сіл та селищ Житомирського району, у зв'язку з набранням чинності з 18 березня Закону України «Про повну загальну середню освіту». Внесено зміни до Умов проведення конкурсу з визначення опорного закладу освіти та складу комісії з визначення опорного закладу освіти у зв'язку зі зміною назви відділу освіти та відповідно затверджено зміни до складу комісії з визначення опорного закладу освіти. У зв'язку з набранням чинності з 19 квітня 2020 року нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» затверджено Положення про Уповноважену особу (осіб), відповідальну за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощених закупівель у Житомирській районній раді та доручено голові ради визначити своїм розпорядчим документом таку Уповноважену особу.

У рамках роботи 33 сесії у районній раді відбулися засідання постійних комісій з питань бюджету і комунальної власності та з гуманітарних питань, охорони здоров'я і соціального захисту населення. Комісії розглянути зміни до бюджету та інші питання, що були предметом розгляду на пленарному засіданні 33 сесії.